Світлана Василівна Дунаєва народилася 1950 року. Багато років вона прожила в селі Красна Талівка на Луганщині. У 2016 році, коли війна дійшла до її порога, а пожежа знищила рідну домівку, жінка була змушена залишити все нажите й шукати прихистку. Відтоді вона майже безперервно живе в місці проживання переселенців у Святогірську.
Здоров’я самотньої літньої жінки давно підірване. Уже не одне десятиліття її долають хвороби серця — ішемічна хвороба, кардіосклероз із серцевою недостатністю та гіпертонія; страждають і судини головного мозку. Через хронічну обструктивну хворобу легень Світлана Василівна багато разів потрапляла до лікарні, бо кожен подих дається важко.
До цього додаються постійний біль у суглобах і хребті через остеоартроз та остеохондроз, низка захворювань органів травлення й нирок, варикоз та хронічна недокрівність. Слух поступово згасає й потребує протезування, а зір затьмарює катаракта на обох очах.
Жінка має другу групу інвалідності й за станом здоров’я потребує постійного медикаментозного лікування. Але коштів на ліки в самотньої переселенки немає. Просимо вас не залишитися осторонь: кожна пожертва наближає Світлану Василівну до полегшення й дарує відчуття, що вона не сама.
Світлана Василівна Дунаєва народилася 1950 року. Багато років вона прожила в селі Красна Талівка на Луганщині. У 2016 році, коли війна дійшла до її порога, а пожежа знищила рідну домівку, жінка була змушена залишити все нажите й шукати прихистку. Відтоді вона майже безперервно живе в місці проживання переселенців у Святогірську.
Здоров’я самотньої літньої жінки давно підірване. Уже не одне десятиліття її долають хвороби серця — ішемічна хвороба, кардіосклероз із серцевою недостатністю та гіпертонія; страждають і судини головного мозку. Через хронічну обструктивну хворобу легень Світлана Василівна багато разів потрапляла до лікарні, бо кожен подих дається важко.
До цього додаються постійний біль у суглобах і хребті через остеоартроз та остеохондроз, низка захворювань органів травлення й нирок, варикоз та хронічна недокрівність. Слух поступово згасає й потребує протезування, а зір затьмарює катаракта на обох очах.
Жінка має другу групу інвалідності й за станом здоров’я потребує постійного медикаментозного лікування. Але коштів на ліки в самотньої переселенки немає. Просимо вас не залишитися осторонь: кожна пожертва наближає Світлану Василівну до полегшення й дарує відчуття, що вона не сама.