У подружжя Юрія та Лідії Уздемірових був свій будиночок із сараєм, гаражем і пасікою. Обидва уродженці Донецька, у 2005 році вони переїхали до села Богородичне (Краматорський район Донецької області), де й обзавелися невеличким господарством. Але війна не пощадила нічого.

Навесні 2022 року село опинилося в епіцентрі бойових дій і протягом кількох місяців зазнавало нещадних обстрілів.

Подружжя втратило все. Самі вони під час обстрілів спочатку ховалися у льоху. Потім, як й їхні односельці, перебралися у скит на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», де тиждень провели у цокольному поверсі храму. 20 травня разом з усіма евакуювалися до Святогірської Лаври, де проживають донині.

У монастирі подружжю дали притулок та забезпечують їх харчуванням. «Ми дуже вдячні Богові, що ми тут. Якщо не в Лаврі — нам нема куди подітися. Жодних родичів, куди ми могли б переїхати, у нас немає. Був свій будинок, майно — тепер там руїни, залишилась одна стіна від будинку. І жодних заощаджень немає. Пенсії у нас маленькі», — діляться Уздемірови.

Ліки вони купують самі, але вистачає не на все. У зв’язку з пережитим у пенсіонерів (а кожному з подружжя вже по 73 роки!) загострилися хронічні хвороби. Крім «вікових» захворювань, у Лідії Михайлівни діабет. Їй необхідно кілька разів на тиждень контролювати цукор у крові: спеціальний прилад для цього у жінки є, а ось змінні тест-смужки коштують чимало. Юрію Володимировичу зараз потрібні послуги стоматолога-протезиста («полетіли» зуби), які сьогодні також не дешеві.

Літньому подружжю необхідна Ваша допомога!